Початок XXI століття позначений закономірним пошуком нового змісту освіти, творення педагогічних систем за філософією дитиноцентризму, запровадженням інноваційних освітніх технологій, орієнтованих на плекання громадянина України, людини-творця, спроможної створити свій життєвий проект. Відпові-дально ставитися до свого життя. Це спонукає до пошуку нового комплексу ідей, створення інтелектуаль-ної школи, школи життєво творчої особистості, в якій би утверджувалась проектна, особистісно-зорієнто-вана педагогіка, педагогіка успіху.

Саме проектна технологія лежить в основі моєї педагогічної діяльності.

Народившись з ідеї вільного виховання, проектування стає інтегрованим компонентом сучасної системи освіти.

Метод проектів часто визначають як «системне навчання, під час якого учні набувають знань і вмінь у процесі планування та виконання завдань, що поступово ускладнюються». Слово «проект» означає план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого, тобто прообраз якого-небудь об’єкта, виду діяльності тощо.

Технологію проектного навчання я застосовую в усіх сферах навчально- виховного процесу: уроках, позакласних заходах, науково-дослідницькій роботі. «Ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення. Шлях до осмислення лежить через практичну роботу», - наголошував В. Сухомлинський.

В основу методу проектів покладено проблемне навчання. Результатом проблемного навчання є оволодіння учнями системою розумових дій, знань, навичок, досвіду, що призводить до якісної зміни самої розумової діяльності, формування того особливого типу мислення, яке зазвичай називають науковим, практичним, діалектичним, творчим.

Тому, для проектної технології характерні:

~ наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам та життєвим проблемам учнів;

~ дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання проблем;

~ моделювання умов для мотивації учнів: визначення проблеми, її дослідження, пошук шляхів розв’яза-ння, експертиза та апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, корекція та провадження;

~ творча активність учнів;

~ практичне чи теоретичне знання проекту та придатність до його впровадження.

Засади, на які спираюсь, виховуючи високоосвічених, інтелектуально розвинених громадян суспільства, повністю відповідають стратегії національної системи освіти:

~ національна самосвідомість, бо без відображення історичної пам’яті на національній свідомості, національних традиціях та культурі утвердитися в світі неможливо;

~ гуманізм та орієнтація на особистість. «Одне з найважливіших виховних завдань полягає у тому, щоб у процесі оволодіння знаннями кожна дитина відчувала людську гідність, почуття гордості», - зазначав В. Сухомлинський;

~ навчальний процес - це партнерська співпраця вчителя й учнів. «Виховання мусить бути побудовано так, щоб дитина весь час відчувала себе його суб’єктом, себто свідомо прагнула до певної мети. Розкривала кращі свої сили, виховувалась на творчу, повноцінну особистість», - наголошував Г. Ващенко;

~ інтеграція навчання і виховання: життя розглядає в єдності і розвитку;

~ індивідуалізація та диференціація навчання.

Проектну технологію впроваджую двома напрямками (пізнавально- розвивальна і виховна діяль-ність), які реалізую паралельно і взаємопов’язано один з одним.

Проектуючи пізнавально-розвивальну діяльність, застосовую різні форми роботи: насамперед
це самостійна, пошукова, дослідницька робота на уроці.

Ефективність навчання підвищується за умов застосування посилених завдань, що зацікавлюють
учнів, у результаті виховання яких діти досягають успіху. Тому намагаюся урізноманітнювати типи уроків, форми і методи роботи, щоб домінував спільний пошук істини, щоб урок був емоційним.

Використовуючи проекту технологію, я як вчитель ставлю перед собою певну мету та завдання, а саме:

- поглибити знання учнів з історії під час вивчення тематичного матеріалу;

- розвивати комунікативну компетенцію;

- розвивати здібності та особистий потенціал учнів, уміння самостійно планувати свої дії, прогнозувати можливі варіанти вирішення проектних завдань;

- розвивати навички самостійного наукового пізнавання самоосвіти та особистої самореалізації;

- формувати навички учнів виконувати проекти, писати проектні звіти, презентувати результати проектних досліджень, що є нагальною потребою дня, поступово переходить до переліку необхідних навчальних умінь старшокласників і має своє відображення в освітніх програмних документах.

Вивчаючи програмовий матеріал, ставлю за мету поглибити бачення учнями світу, залучити до кола проблем, які хвилюють людство, виховуючи особисту причетність кожного до всього, що відбувається навколо. Важливими у цьому процесі є інтегровані та бінарні уроки. Поєднання наук історії і правознавства, історії і української літератури, історії та економіки комплексно формує національну свідомість учнів, адже під час вивчення тем: «Україна в роки Першої світової війни», «Революція в Україні», «Україна і тоталітарне минуле» не можна обійтися без знання конкретних фактів. Наприклад, вихованню національної свідомості сприяє урок «Я - частина українського народу». Урок проводиться у формі круглого столу. Учні об’єднуються у творчі групи.. Кожна із груп заздалегідь мала випереджаюче завдання, що складалося із проблемних питань. На виконання завдання відводилося два тижні. Протягом: підготовчого етапу я консультувала учнів, скеро-вувала їхню навчальну діяльність, не висловлюючи при цьому власної позиції.

За своєю сутністю людина взагалі і дитина зокрема - творець. Тому необхідно, щоб учні не копіювали, а насамперед — творили.

Прикладом проекту середньої тривалості є проект, що готувався різними віковими групами учнів. Це проект підготовки і проведення уроку «Діти війни», перед учнями стояло завдання зібрати свідчення про людей,які пережили війну будучи дітьми.

У своїй педагогічній діяльності я використовую такі типи проектів: дослідницький, творчий, ігровий, інформаційний, практико-орієнтований.

Довготривалими є проекти науково-дослідницьких робіт, над якими учні працюють протягом навчального року. Науково-дослідницькі проекти містять індивідуальні, групові та колективні роботи. Прикладом індивідуального інформаційного проекту є дослідження учениці діяльності націоналістичної течії на території Хмельниччини в 40-50 рр. ХХст (проект "УПА, слід в історії).

Процес роботи над проектом здійснюю за загальним алгоритмом, який включає такі основні етапи:

1. Підготовчий.

2.Організаційний.

3. Діяльнісний.

4. У загальнюючо-підсумковий.

Тематику проекту висуваю з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів або таку, яку пропонують і обирають учні. Відповідно до мети і завдань обираю тип проекту, прогнозую його результати. Результати проекту можуть бути як матеріальними, так й ідеальними. Оформлення результатів проекту може бути найрізноманітнішими — відеофільми, фотографії, альбоми, бортжурнали, комп’ютерні програми, настінні газети, моделі, таблиці тощо.

Оцінюючи проект враховую такі параметри: актуальність, концептуальність, обґрунтованість проблеми, відповідність завданням сучасної педагогіки; відповідність мети, завдань, плану, результатів обраній темі; чи теоретична цінність; новизна, оригінальність; обсяг та повнота розробки. Діяльність з реалізації проекту дозволяє оцінити самостійність, індивідуальність; творчість, обговорення альтернатив-них рішень, вміння здійснити ситуативну корекцію; дотримання плану чи програми діяльності; розподіл обов’язків та їх виконання; командність, взаємостосунки в групі, взаємодопомогу та підтримку.

Під час захисту проекту враховую якість відповіді (композиція, логіка, послідовність, аргументованість, чіткість, оригінальність, імпровізованість); педагогічну техніку та комунікативну культуру (культура мовлення, почуття часу, утримання уваги аудиторії, артистизм); ерудованість (обсяг та глибина знань з теми, відповіді на питання, загальна культура захисту); методику використання наочних та технічних засобів; вміння об’єктивно оцінити власну діяльність та її результати.

Під час проектної діяльності найчастіше виникають проблеми й утруднення у:

~ користуванні різними джерелами інформації;

~ діагностиці умов, стану об’єкта, процесу щодо яких здійснюється проектування;

~ визначенні конкретних провідних та проміжних завдань на основі діагностики, шляхів їх розв’язання або реалізації;

~ висуванні гіпотез, альтернативних рішень;

~ обґрунтуванні свого вибору;

~ прогнозуванні результатів, передбачення можливих труднощів, внесення коректив у проект, власну поведінку;

~ об’єктивному оцінюванні процесу та результату діяльності.

Використання в навчальному процесі методів проектів дає змогу подолати бар’єр у спілкуванні, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

У здійсненні проекту задіюю найактивніші методи навчання (пошук, дослідні методи). На думку вдатного українського педагога Г. Ващенко, вони з одного боку, сприяють посиленню активності учня у процесі навчання, а з іншого, наближують його до життя. Саме в умовах активного пошуку та дослідження провідним стає випереджаючий розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує та організовує своє життя і доцільно перетворює навколишній світ. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості від результатів своєї праці. Умінню проектувати у великому і малому, вибрати оптимальні і водночас конкурентноспроможні варіанти розвитку навчає метод проектів.

Презентація досвіду